Масована російська повітряна атака 17 червня. Кількість жертв у Києві зростає (оновлюється)
На тлі саміту G7 і обміну ударами між Ізраїлем і Іраном, Росія здійснила чергову масовану ракетно-дронову атаку по Україні. Увечері українські регіони і міста атакували 440 «шахедів», а посеред ночі російська армія запустила понад 20 ракет. Одне із влучень зруйнувало цілий під'їзд багатоповерхівки у Києві. Уже відомо про 15 загиблих і понад сотню поранених, але точна кількість жертв буде відома тільки після того, коли розберуть усі завали і завершаться рятувальні роботи.
Радіо Свобода фіксує воєнні злочини Росії. Тут зібрана інформація про масовану російську повітряну атаку 17 червня.
Одним «із найбільш страшних ударів по Києву», – назвав президент України російський удар по столиці вночі 17 червня.
Також протягом ночі були атаковані Одеса, Запоріжжя, Чернігівщина, Житомирщина, Кіровоградщина, Миколаївщина та Київщина, написав Володимир Зленський у телеграмі.
Розповідаємо згідно з хронологією розвитку подій у столиці і інформації, яка надходить із офіційних джерел.
Читайте і дивіться фото тут
Зеленський закликав лідерів G7 «співпрацювати зі США для обмеження ціни на російську нафту»
Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників саміту «Групи семи» в канадському місті Кананаскісі із закликом зберегти і посилити санкції проти Росії, щоб змусити цю країну зупинити неспровоковану агресію проти України.
«Я закликаю вас співпрацювати зі Сполученими Штатами для запровадження суворого обмеження ціни на російську нафту. Наразі запропонована ціна становить 45 доларів за барель, але чимало експертів погоджуються, що справді ефективний рівень – 30 доларів. Разом ми маємо зробити це болісним для Росії. 18-й пакет санкцій ЄС також має вдарити по російській енергетиці та банках», – сказав глава української держави.
Зеленський пропонує «й надалі закликати президента (США Дональда) Трампа використати свій реальний вплив, щоб змусити (російського лідера Володимира) Путіна покласти край цій війні».
«Саме США та президент Трамп запропонували припинення вогню, відновлення дипломатії, негайні зустрічі й переговори. Але Росія заблокувала всі зусилля», – констатував президент України.
16 червня в Австрії Володимир Зеленський повідомляв, що мав заплановану в Канаді зустріч із президентом США Дональдом Трампом, на якій хотів обговорити купівлю зброї у Сполучених Штатів. Але Трамп вирішив достроково залишити саміт, щоб повернутися до Вашингтона через ситуацію на Близькому Сході.
На Сумщині внаслідок російського авіаудару загинув 46-річний чоловік
Російські війська завдали авіаційного удару по прикордонній громаді в Сумській області, внаслідок чого загинув цивільний, повідомив Офіс генерального прокурора увечері 17 червня.
«За даними слідства, 17 червня близько 16:00 ворог скинув, за попередньою інформацією, керовану авіаційну бомбу на цивільну інфраструктуру Юнаківської громади на Сумщині. Внаслідок атаки ворога у власному будинку загинув 46-річний чоловік», – ідеться в повідомленні.
За повідомленням ОГП, досудове розслідування відбувається за фактом вчинення воєнного злочину, що призвело до загибелі людини (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Псковський десантник зізнався, що армія РФ вбивала цивільних у Бучі. Розслідування Радіо Свобода
Радіо Свобода вдалося поговорити із сержантом російської армії Володимиром Борзуновим, який у березні 2022 року брав участь в окупації міста Бучі у складі 234-го десантно-штурмового полку із Пскова на посаді командира відділення 5-ї роти.
Під час розмови із журналістом Радіо Свобода сержант Борзунов підтвердив факти вбивств російськими військовими трьох цивільних бучанців: Володимира Рубайла, Олександра Коновалова та Ігоря Городецького, які відбулися 4-5 березня 2022 року в районі вулиці Яблунської у Бучі.
Про це йдеться у третій частині фільму-розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая про масові вбивства у місті Буча, що на Київщині, під час російської окупації у березні 2022 року. Фільм можна переглянути на ютуб-каналі Радіо Свобода.
Також Володимир Борзунов разом із своїми підлеглими може бути причетний до вбивства іншого жителя вулиці Яблунської у Бучі ‒ Євгена Петрашенка.
Канада оголосила про більш як двомільярдну допомогу Україні та нові санкції проти РФ
Канада 17 червня оголосила про надання Україні додаткової військової допомоги та запровадження нових санкцій проти Росії.
«Ми надаємо додаткову військову допомогу – безпілотники, гелікоптери та інші типи озброєння – на суму понад 2 мільярди доларів допомоги безпосередньо Україні. І, крім того, ми розподіляємо наступний транш кредиту, заснований на заморожених російських активах, також понад 2 мільярди доларів. Це наш внесок», – сказав премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту «Групи семи» в канадському Кананаскісі.
Голова уряду додав, що «підтримка буде непохитною, поки ми не отримаємо справедливий мир для українського народу».
Канада запроваджує обмежувальні заходи щодо понад 40 юридичних осіб із РФ та інших країн, «які намагаються зробити внесок в обхід санкцій», а також проти понад 200 суден так званого тіньового флоту.
Президент України Володимир Зеленський 17 червня прибув на саміт «Групи семи» в канадському місті Кананаскіс. За повідомленнями українських ЗМІ з посиланням на джерела на саміті, очікується, що Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні лідерів A strong and sovereign Ukraine.
16 червня в Австрії Володимир Зеленський повідомляв, що мав заплановану зустріч із президентом США Дональдом Трампом, на якій хотів обговорити купівлю зброї у Сполучених Штатів. Але Трамп вирішив достроково залишити саміт, щоб повернутися до Вашингтона через ситуацію на Близькому Сході.
Число загиблих у Києві зросло до 14 – ДСНС
Станом на 19:50 17 червня число загиблих унаслідок ранкового російського ракетного удару по Києву зросло до 14, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Постраждали 117 людей, додали рятувальники.
«Солом’янський район, бульвар Вацлава Гавела, з-під завалів дев’ятиповерхового будинку деблоковано тіло одного загиблого. Роботи тривають», – указано в повідомленні ДСНС.
Раніше ввечері 17 червня Офіс генерального прокурора повідомив, що число загиблих зросло до 13.
«У столиці прокурори у взаємодії зі слідчими продовжують документувати наслідки воєнного злочину, вчиненого РФ. Пошуково-рятувальні роботи тривають. За наявною інформацією, під завалами досі можуть перебувати люди», – вказували в повідомленні ОГП.
Число підтверджених загиблих у Києві неодноразово змінювалося впродовж дня. В перших повідомленнях ішлося про щонайменше 14 загиблих, надвечір міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підтвердив загибель 10 людей (але про завершення пошуково-рятувальних робіт не повідомляв).
Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.
У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.
ДСНС про удар РФ по Чернігівщині: поранена жінка, пошкоджені будинки
У Прилуцькому районі на Чернігівщині внаслідок російського удару поранена 38-річна жінка, є руйнування, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Вночі Чернігівщину атакували російські дрони і крилата ракета. У Прилуцькому районі ворог вдарив по одному з селищ за допомогою безпілотника. Унаслідок атаки пошкоджений двоповерховий житловий будинок – зруйнований дах, вибиті вікна, знищені кілька гаражів і пошкоджені легкові автомобілі», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, ще один удар – крилатою ракетою – російські сили завдали по житловому мікрорайону в Чернігові, там пошкоджені будинки і господарчі споруди. За попередніми даними, обійшлося без постраждалих.
Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні в ніч на 17 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.
Найбільше постраждали Київ, де, за останніми даними, десять людей загинули, і Одеса, де під завалами виявили двох загиблих.
У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомила про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.
Один загиблий і 27 поранених – в ОГП повідомили про російські удари на Херсонщині
Унаслідок російських обстрілів у Херсонській області 17 червня одна людина загинула, ще 27 зазнали поранень – такі дані станом на 17:45 повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Унаслідок артилерійського удару в селі Новокаїри загинув чоловік, у Білозерці від вибуху артснаряда – ще один чоловік зазнав поранення.
Протягом дня ворог атакував Херсон, Новоолександрівку та Широку Балку за допомогою БпЛА. Через це загалом постраждало 26 людей. Пошкоджено приватні будинки, навчальний заклад, гаражі та автотранспорт», – ідеться в повідомленні.
Досудове розслідування всіх епізодів відбувається за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1, 2 ст. 438 КК України), додали в ОГП.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський прибув на саміт «Групи семи» в Канаді
Президент України Володимир Зеленський 17 червня прибув на саміт «Групи семи» в канадському місті Кананаскіс. За повідомленнями українських ЗМІ з посиланням на джерела на саміті, очікується, що Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні лідерів A strong and sovereign Ukraine.
Окрім того, у глави української держави заплановані зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Бразилії Луїзом Інасіо Лулу да Сілвою, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді.
16 червня в Австрії Володимир Зеленський повідомляв, що мав заплановану зустріч із президентом США Дональдом Трампом, на якій хотів обговорити купівлю зброї у Сполучених Штатів. Але Трамп вирішив достроково залишити саміт, щоб повернутися до Вашингтона через ситуацію на Близькому Сході.
Генштаб повідомив про 78 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті від початку цієї доби відбулося 78 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 17 червня Генштаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень було на Покровському напрямку, де, за даними командування, російські загарбники здійснили 29 спроб потіснити українських військових, один бій триває досі.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках з початку доби відбулося 13 боєзіткнень, з яких п’ять продовжуються, на Новопавлівському напрямку російські сили намагали прорвати оборону українських військ у районах населених пунктів Одрадне, Вільне Поле, Багатир і в бік Запоріжжя, Мирного і Шевченко. Тут Сили оборони успішно відбили 10 штурмів, ще дві атаки тривають, зазначили у Генштабі.
Крім того, бойові дії відбувалися на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
У МВС уточнили загальну кількість жертв від удару РФ: 10 загиблих – у Києві
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко уточнив, що внаслідок російських ударів по Україні в ніч на 17 червня загинули, станом на 17:30, 12 людей.
«Із них 10 – у Києві, ще двох осіб деблокували з-під завалів в Одесі. На жаль, оперативна інформація часто піддається корегуванню. Оскільки під час пошуково-рятувальних робіт можуть виявлятися частини тіл, які спершу фіксуються як окремі загиблі. Остаточне підтвердження дають експерти-криміналісти після аналізу в мобільній ДНК-лабораторії», – написав Клименко у телеграмі.
Раніше у МВС повідомляли про 14 загиблих у Києві.
За словами міністра, на місцях ударів по житловій інфраструктурі продовжують працювати рятувальники і поліцейські.
«Рятувальна операція триває на двох локаціях у Києві. Під завалами ще є люди, тож роботи не припиняться, доки не знайдуть всіх», – наголосив він.
Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.
У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.
В Одесі число загиблих через удар РФ зросло до двох
В Одесі кількість загиблих внаслідок нічного російського удару зросла до двох, повідомили голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер і обласна прокуратура.
За повідомленням, під завалами знайшли тіло ще однієї жінки, 1947 року народження.
Раніше повідомляли про одну загиблу (61-річну жінку) і 14 поранених.
Кіпер уточнив, що, за оновленими даними, всього за медичною допомогою в Одесі звернулися 26 людей, вони отримали необхідну допомогу і продовжують лікування амбулаторно.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що аварійно-рятувальні роботи на місцях російських атак по Одесі завершені. У місті внаслідок удару пошкоджені житлові будинки, будівля інклюзивного центру, горіли автомобілі, зазначили у ДСНС.
Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. Крім жертв в Одесі, відомо про щонайменше 14 загиблих у Києві (за даними Міністерства внутрішніх справ і ДСНС). Десятки людей постраждали. Точна кількість загиблих і поранених може зрости, оскільки, за словами рятувальників, люди, ймовірно, перебувають під завалами.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.
ЄС не повернеться до російських енергоносіїв після припинення війни в Україні – єврокомісар з енергетики
Єврокомісія виносить на розгляд законодавчу пропозицію, що передбачає поступову відмову від російських енергоносіїв Євросоюзом до 2027 року.
«Сьогодні ми вирішили закрити кран російського газу. Занадто довго наша енергетична залежність шкодила Європі й допомагала Росії. Цього більше не буде», – заявив єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.
Скорочення частки російських газу й нафти відбуватиметься поетапно, передає кореспондентка Радіо Свобода. Імпорт газу за новими контрактами забороняють із 1 січня 2026 року. До 17 червня 2026-го припинять імпорт за наявними короткостроковими контрактами.
Виняток буде для країн-споживачів трубопровідного газу без виходу до моря, як-от, Угорщини. Також – для тих, хто має укладені довгострокові контракти. Їхню дію припинятимуть лише наприкінці 2027 року. Заборона поширюватиметься також на імпортерів зрідженого природного газу.
«Такий поетапний підхід допоможе ефективно зупинити імпорт російського газу, одночасно обмежуючи можливий вплив на ціни на енергоносії в ЄС та уникаючи будь-якого ризику для безпеки постачання. Комісія підтримуватиме держави-члени протягом усього процесу», – йдеться в заяві Єврокомісії.
Єврокомісар з енергетики, презентуючи законодавство, наголосив, що російські носії не повернуться до ЄС у разі настання миру в Україні.
«Це не санкції, пов’язані з конфліктом в Україні й російською агресією. Ми запроваджуємо ці заходи, бо Росія використала енергетику проти нас і шантажувала держави-члени ЄС. Вона не є торговим партнером, якому можна довіряти. Це також означає, що незалежно від того, чи буде мир, на що ми всі сподіваємося, чи ні, звичайно, ця заборона все одно діятиме», – заявив Йоргенсен.
Наразі ЄС імпортує 35 мільярдів кубометрів російського газу. З них 20 мільярдів – це скраплений природний газ, що надходить насамперед до портів Франції, Іспанії, Бельгії, Нідерландів.
Трубопровідний газ, обсяг якого становить, відповідно, 15 мільярдів кубометрів, надходить до Центральної й Південної Європи (Угорщини, Словаччини, Греції) через «Турецький потік».
Згідно з запропонованим регламентом, компанії, які мають контракти на постачання російського газу, повинні будуть звітувати Єврокомісії й митницям.
«Імпортери повинні будуть надавати митним органам інформацію щодо походження газу, особи постачальника, а також точок входу і доставки СПГ. Комісія також матиме повну картину ринку, отримавши доступ до інформації про контракти на постачання. Це зробить нашу заборону ефективною», – зазначив єврокомісар Йоргенсен.
За газ, експортований до ЄС, Росія отримала торік від блоку близько 15 мільярдів євро. Ще сім мільярдів – за нафту. Її імпорт збираються припинити до кінця 2027 року.
Держав-членів зобов’яжуть представити плани диверсифікації з точними заходами й етапами поступового скасування імпорту російського газу і нафти.
У разі надзвичайної ситуації Єврокомісія передбачила «запобіжні заходи для реагування на реальність газових ринків». Їх можуть вжити «в разі загрози безпеці постачання однієї або кількох держав-членів».
«Комісія продовжуватиме тісно співпрацювати з державами-членами щодо диверсифікації і покращення інфраструктури, особливо з тими, які найбільше постраждали», – зазначено в заяві Єврокомісії.
Регламент, запропонований Єврокомісією, мають схвалити Європарламент і Рада ЄС. Рішення Ради не вимагатиме одностайності, тобто схвалення всіма державами-членами. Буде достатньо кваліфікованої більшості, що дозволяє обійти потенційне вето з боку Угорщини й Словаччини.
«Жодна країна не може накласти вето, що, з іншого боку, означає, що коли законодавство буде схвалене, всі країни, звичайно, повинні будуть його дотримуватися. Інакше будуть правові наслідки», – наголосив єврокомісар з енергетики. Водночас посадовець не став уточнювати, який саме механізм буде застосовано в разі невиконання законодавства, «яке ще навіть не схвалили».
Ден Йоргенсен також додав, що його офіс перебуває в тісному контакті з Угорщиною й Словаччиною, що розкритикували план Єврокомісії.
«Наш аналіз показує, що ми дійсно можемо забезпечити цей перехід таким чином, щоб уникнути зростання цін і проблем із безпекою постачання для цих країн», – зауважив Йоргенсен.
Напередодні Угорщина і Словаччина не підтримали висновки Ради ЄС, у яких закликалося до подальшої реалізації плану повного припинення імпорту російського газу і нафти до 2027 року. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що цей план загрожує суверенітету й енергетичній безпеці країни.
Чим Україні відбивати удари РФ, якщо США більше не допоможуть?
Росія у ніч проти 17 червня здійснила масовану атаку по Україні. Міста опинилися під ударом 440 «Шахедів», а також 20 ракет, повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Основним напрямком удару, за даними відомства, був Київ. Станом на зараз відомо про 10 загиблих і понад сотню поранених. Крім того, сьогодні вранці РФ атакувала Одесу.
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи цей масований удар, заявив, що Росія робить це навмисно під час саміту «Групи семи».
«Він посилає сигнал про повну зневагу до Сполучених Штатів та інших партнерів, які закликали припинити вбивства», – написав Сибіга в X.
Міністр наголосив, що сотні безпілотників і ракет були націлені саме на цивільних.
У Міноборони РФ заявили про масований удар «високоточним озброєнням» та дронами по нібито об’єктах військово-промислового комплексу України в Київській області та Запоріжжі. Російська сторона каже, що «мета ударів досягнута, всі призначені об’єкти вражені».
На цьому тлі президент США Дональд Трамп під час спільного виступу з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у рамках саміту G7 заявив, що зволікає із санкціями, бо чекає на можливе укладення угоди про припинення війни в Україні.
На переконання Трампа, Європа має першою застосувати нові санкції щодо Росії, а також зазначив, що «санкції коштують багато грошей» для Америки.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Лондон розширив санкції проти Росії: до списку потрапила британська «дочка» «Роснафти»
Велика Британія 17 червня додала ще шість юридичних осіб і чотирьох людей до санкційного переліку, пов’язаного з Росією – про це йдеться в оновленому списку на сайті британського уряду.
До списку увійшли, зокрема, пов’язані з російським банківським сектором Юрій і Єгор Карасьови. Серед компаній, які потрапили під санкції через «стратегічне значення для уряду Росії» – товариство «Металург», компанія «Оріон Стар Груп».
Під санкції також потрапила британська компанія Rosneft Marine, яка входить до структури російської «Роснефть» («Роснафта»). Підставами для санкцій стало те, що компанія співпрацює з урядом Росії, зокрема, в енергетичному секторі.
Як повідомляють міжнародні медіа, Британія також запровадила санкції проти 20 суден. За даними Reuters, йдеться в тому числі про нафтові танкери й кораблі, пов’язані з морським господарством і постачанням товарів до Росії, в тому числі електроніки.
Наприкінці травня Швеція повідомила про нові правила, спрямовані на боротьбу з так званим «тіньовим флотом» Росії – мережею танкерів, які використовуються для обходу міжнародних санкцій щодо експорту російської нафти.
Місія ООН: нічний удар по Києву, ймовірно, є найсмертоноснішою атакою за майже рік
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що комбінований ракетно-дроновий удар російських військ по Києву в ніч на 17 червня, ймовірно, є найсмертоноснішою атакою на столицю України за майже рік.
За даними місцевої влади, загинули щонайменше 14 людей, ще 114 – були поранені. У ММПЛУ зазначили, що їхня команда працює над перевіркою кількості жертв серед цивільних осіб й оцінкою обсягу пошкоджень.
«Остання атака відбулася на тлі того, як російські збройні сили протягом минулих тижнів посилили нічні удари з використанням зброї дальнього радіусу дії по всій країні, «засипаючи» міста сотнями дронів і ракет», – йдеться в повідомленні.
У місії зазначили, що подібної або більшої кількості жертв серед цивільних осіб Київ зазнав 8 липня 2024 року, коли щонайменше 32 цивільні особи загинули, а 85 зазнали поранення в результаті атаки, яка також пошкодила дитячу лікарню «Охмадит».
«Влада України заявила, що протягом перших 17 днів червня на Україну було спрямовано щонайменше 3 340 безпілотників дальнього радіусу дії (баражувальні боєприпаси та безпілотники-приманки) і 135 ракет. Вчорашня атака стала четвертим випадком за цей місяць, коли за одну ніч російські збройні сили застосували понад 400 боєприпасів. Для порівняння, протягом червня 2024 року російські збройні сили застосували 544 боєприпаси дальнього радіусу дії», – зазначили у ММПЛУ.
11 червня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у своїй щомісячній доповіді повідомила, що за перші п’ять місяців 2025 року кількість загиблих і поранених серед цивільних осіб в Україні внаслідок російських ударів майже на 50 відсотків перевищила аналогічний показник за той самий період 2024 року.
За даними, верифікованими ММПЛУ, лише у травні щонайменше 183 цивільні особи загинули і 836 – були поранені в Україні. Високий рівень смертності й поранень серед цивільних осіб у травні слідував за різким збільшенням кількості жертв у квітні, кажуть експерти.
Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. Відомо про щонайменше 14 загиблих у Києві і одну загиблу в Одесі, десятки людей постраждали. Точна кількість загиблих і поранених може зрости, оскільки, за словами рятувальників, люди, ймовірно, перебувають під завалами.
У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.
КНДР під час візиту Шойгу пообіцяла направити до Росії саперів і військових будівельників
Північна Корея пообіцяла направити до Росії тисячу саперів і п’ять тисяч військових будівельників для відновлення Курської області, повідомило російське державне новинне агентство ТАСС за підсумками переговорів у Пхеньяні секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу і лідера КНДР Кім Чен Ина.
За даними регіональної влади, у Курській області Росії, де у серпні минулого року почалася операція українських сил, заміновано п’ять тисяч квадратних кілометрів території, це шоста частина території регіону. Наприкінці 2024 року повідомляли про знищення 1366 підприємств, 400 соціальних об’єктів, 1112 кілометрів доріг. Скільки було відновлено – не уточнюється.
Візит Шойгу до Пхеньяна – другий за останній місяць, збігся в часі з річницею підписання лідерами Росії й КНДР договору про партнерство між двома країнами. Після російського повномасштабного вторгнення в Україну Москва перестала дотримуватися міжнародних санкцій щодо Північної Кореї, які забороняють, зокрема, залучати корейську робочу силу до робіт чи будь-яку військово-технічну співпрацю.
Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн, оприлюднила наприкінці травня звіт, в якому вказала, що Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі.
Пхеньян і Москва, які в листопаді 2024 року ратифікували договір про всеосяжне стратегічне партнерство, заперечують поставки зброї, проте нещодавно підтвердили участь північнокорейських військ у бойових діях проти українських сил у Курській області Росії.
Розвідка Великої Британії 15 червня зазначила, що північнокорейські війська, найімовірніше, зазнали понад шість тисяч втрат особового складу у бойових операціях проти українських військ у Курській області Росії, що становить понад половину від приблизно 11 тисяч військовослужбовців КНДР, розгорнутих там початково.
Цього місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що Росія і Північна Корея, схоже, намагаються використовувати більш приховані способи створення шляхів, зокрема через трудову міграцію, через які громадяни КНДР можуть потрапити до російської армії.
Влада Києва попередила про вибухонебезпечні уламки, касетні елементи після удару РФ
Київська міська військова адміністрація попередила жителів столиці України, що після нічного російського удару на локаціях, які постраждали від нього, і поблизу них можуть бути вибухонебезпечні предмети.
«Це можуть бути уламки збитих ворожих ракет і дронів, залишки їхніх бойових частин, касетні елементи. У жодному разі не торкайтеся і не рухайте підозрілі предмети. В разі виявлення – невідкладно телефонуйте 101 або 102. Позначте небезпечний об’єкт, попередьте осіб поруч і відійдіть на безпечну відстань», – зазначили у КМВА.
Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. Відомо про щонайменше 14 загиблих у Києві і одну загиблу в Одесі, десятки людей постраждали. Точна кількість загиблих і поранених може зрости, оскільки, за словами рятувальників, люди, ймовірно, перебувають під завалами.
МЗС: група іноземних дипломатів відвідала місце удару Росії по житловому будинку в Києві
Міністерство закордонних справ організувало візит іноземного дипломатичного корпусу місця російського удару по багатоквартирному будинку в Солом’янському районі Києва 17 червня, повідомила пресслужба відомства.
Візит організували, щоб іноземні дипломати «на власні очі побачили наслідки брутального російського терору», повідомили у МЗС.
Їх супроводжував перший заступник міністра Сергій Кислиця, також на місці удару були міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента Віктор Микита, голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко та голова ДСНС Андрій Даник.
Росія: Шойгу вдруге за місяць вирушив до Північної Кореї
Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу вдруге місяць прилетів до Пхеньяна. Він зустрінеться там із лідером КНДР Кім Чен Ином, повідомили російські державні ЗМІ.
Це вже третій візит Шойгу до КНДР за останні три місяці.
«Сергій Шойгу прибув до Пхеньяна за спеціальними вказівками президента Росії Володимира Путіна», – йдеться у заяві Ради безпеки РФ.
Північна Корея перебуває під жорсткими міжнародними санкціями за розвиток ядерної і ракетної програми. За частину з них голосувала Росія як член Ради безпеки ООН. Після повномасштабного вторгнення в Україну Москва різко зміцнила партнерство із Пхеньяном, відмовившись від виконання багатьох санкцій.