4 липня Європейський Союз вперше проведе саміт з Молдовою в Кишиневі, що сигналізує про поглиблення політичних зв’язків.
У проєкті декларації саміту, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться про те, що такі зустрічі стануть регулярними у відносинах між ЄС та Молдовою.
З іншого боку, документ нечітко говорить про швидкість процесу вступу країни до ЄС. Він також закликає Кишинів активніше боротися з корупцією. Але, як не дивно, про санкції не згадано.
То що означає цей саміт та як інші європейські наміри можуть вплинути на майбутнє Молдови?
Про що свідчить саміт?
У тексті зазначається, що «ЄС прискорить і поглибить політичну взаємодію з Молдовою, зокрема, шляхом проведення регулярних самітів ЄС-Молдова».
Це чітка ознака того, що Брюссель серйозно налаштований на встановлення тісніших політичних відносин з Кишиневом.
Зазвичай ЄС проводить саміти лише з більшими країнами, як-от Бразилія, Китай, Японія чи Сполучені Штати.
Із 1997 року ЄС також проводить щорічні саміти з Україною, а також був проведений саміт з Туреччиною у 2018 році.
Державні стяги України, Молдови та прапори Євроcоюзу під час дипломатичного заходу в Києві, 2023 року
Натомість іншим країнам-кандидатам на вступ до ЄС, як-от Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія, поки що не пропонують індивідуальних самітів з Брюсселем. Тож вони змушені задовольнятися щорічними самітами ЄС-Західні Балкани.
Брюссельські чиновники, які спілкувалися з Радіо Свобода, кажуть, що зустріч у Молдові має на меті політичне визнання зусиль проєвропейської президентки Маї Санду щодо реформ та підтримки її ліберального уряду напередодні парламентських виборів 28 вересня. Опитування громадської думки показують, що її партія «Дія і солідарність» (PAS) втратила підтримку і навіть може втратити владу восени.
Переговори про вступ?
Найбільший «пряник», який Брюссель хоче запропонувати Молдові, – це нарешті розпочати переговори про вступ до ЄС.
У тексті проєкту декларації зазначається, що Брюссель з нетерпінням очікує «наступних кроків у процесі вступу Молдови, відкриття переговорних кластерів, яке розпочнеться з фундаментального кластера якомога швидше».
«Фундаментальний кластер» – це брюссельський термін для всього законодавства про верховенство права, яке країна-кандидат на вступ до ЄС повинна прийняти, перш ніж мати право приєднатися до блоку.
Цікаво, що в попередньому проєкті, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йшлося про «відкриття всіх переговорних кластерів», але слово «всі» видалене в останній версії тексту.
Це свідчить про те, що деякі держави-члени ЄС, яким необхідно одноголосно вирішити питання про відкриття та закриття всіх файлів, пов’язаних із вступом, ставлять під сумнів мету Європейської комісії розпочати переговори з усіх 33 розділів до кінця цього року.
«Відокремлення» від України?
У дипломатичних колах Брюсселю ширяться чутки про неминуче «відокремлення» Молдови та України.
Наприклад, обидві країни досі разом йшли до членства в ЄС, обидві отримали статус кандидата в червні 2022 року.
Однак, оскільки Угорщина наразі блокує шлях Києва до вступу, з'явилися припущення, що Молдові можна дозволити рухатися вперед самостійно.
Хоча проєкт декларації загалом є компліментарним щодо Кишинева, він містить деяку ледь завуальовану критику щодо певних ключових питань.
Президент України Володимир Зеленський і президентка Молдови Мая Санду. Київ, 21 листопада 2023 року
Брюссель все ще відчуває занепокоєння щодо корупції, і в тексті зазначається, що «у світлі майбутніх виборів ми також підкреслюємо необхідність подальшого зміцнення антикорупційної системи для підтримки прозорості, підзвітності та чесності виборчого процесу».
В іншому рядку декларації підкреслюється, що досягнуто лише «певного прогресу» в таких сферах, як незалежність судової влади, підвищення прозорості та модернізація адміністрування судів.
Гібридні загрози Росії
Хоча комюніке саміту рідко містять емоційно бурхливі висловлювання, поточний проєкт є різким щодо Росії та засуджує Москву за «постійні гібридні загрози», які спрямовані на підрив «демократичних виборів у Молдові, включно з інформаційними маніпуляціями та втручаннями, а також використанням масштабної виборчої корупції через місцевих посередників».
Щодо Придністров’я, то документ закликає Росію вивести звідти весь військовий персонал.
За оцінками, у сепаратистському регіоні, яким із моменту розпаду Радянського Союзу на початку 1990-х років керує де-факто сепаратистський уряд за підтримки Москви, перебуває близько 1500 військовослужбовців з російськими паспортами.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Прем’єр Молдови: Росія хоче в Кишиневі прокремлівський уряд«Кіпрська модель»?
У Кишиневі та Брюсселі також зростає дискусія щодо застосування так званої «кіпрської моделі» до Молдови.
Коли Кіпр вступив до ЄС у 2004 році, прийняли весь острів, хоча закони ЄС застосовували лише на півдні, який контролюється міжнародно визнаним урядом. Північна частина, якою керують підтримувані Туреччиною сепаратисти, залишається поза законодавством ЄС.
Проєкт декларації залишає цю можливість відкритою для Кишинева та зазначає, що «ЄС продовжуватиме підтримувати зусилля Молдови щодо реінтеграції та забезпечить умови, щоб європейський шлях залишався відкритим та інклюзивним для всіх її громадян».
Під час протесту в Молдові біля посольства Росії проти російського масштабного вторгнення до України. Кишинів, 24 лютого 2022 року
Цікаво, що немає жодної згадки про будь-які нові санкції проти осіб, тісно пов'язаних із Росією.
Із 2023 року ЄС заморозив активи та заборонив в'їзд до Молдови для 16 осіб. Серед них – олігархи Ілан Шор та Володимир Плахотнюк, яких блок вважає відповідальними за підрив територіальної цілісності цієї країни.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна та Молдова долучаються до «роумінгу як вдома» ЄС: що це означає? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Стратегічний підхід Європейського Союзу до Чорноморського регіону»: деталі